Незважаючи на стрімкий розвиток науки та технологій, Індія залишається країною глибоких традицій, багато з яких існують не одну сотню років. Для іноземців деякі індійські обряди можуть здатися лякаючими, а часом навіть шокуючими. Розглянемо найнезвичайніші з них.

Шлюб із деревом

В Індії вважається, що першою має одружитися старша дитина у сім’ї. Але якщо вона не знайшла собі пару, а молодший уже готовий до весілля, то вихід є: старшому влаштовують церемонію одруження… з деревом. Це справжнє весілля з гостями, клятвами та вбраннями. Після завершення обряду дерево зрубують, і новий «вдівець» або «вдова» можуть вважатися вільними. Тепер молодша дитина може одружитися без порушення сімейних традицій.

Життя вдови – шлях страждань

Стати вдовою в Індії означає приректи себе на важку долю. У минулому існував жорстокий обряд саті, за яким жінка мала згоріти разом із тілом покійного чоловіка. Зараз цей ритуал заборонено законом, але життя вдів, як і раніше, далеке від радості.

Вони не можуть вийти заміж знову, часто голять голови, носять лише жалобне біле сарі та уникають прикрас. Багато хто виїжджає в ашрами до міст вдів, таких як Вріндаван, адже в сім’ї вони стають символом нещастя.

Священний шлях у Варанасі

Індійці вірять у сансару — кругообіг перероджень. Кожен мріє розірвати цей цикл, щоб знайти мокшу (звільнення). І один із способів — піти з життя у Варанасі.

Тут проводиться ритуальне спалення: тіло померлого кладуть на похоронне багаття, бажано з якісних дров, а якщо є можливість, додають гілку дорогого сандалу. Після церемонії порох розкидають священною річкою Ганг — це гарантує звільнення від перероджень.

Вогонь у Варанасі не гасне ні на мить. Однак не всі індійці можуть дозволити собі таку церемонію. Заради неї багато років копять гроші або навіть жебракують, аби здобути довгоочікувану свободу від сансари.

Індія — країна контрастів, де сучасність та вікові традиції співіснують пліч-о-пліч. Для приїжджих багато обрядів здаються дикими, але для місцевих жителів вони мають глибоке духовне значення.